«Благословен той день і час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими босими ногами…»
В історії завжди залишаться імена, які з гордістю вимовляє людство,
до яких належить й ім’я великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Весь всій
могутній талант він присвятив служінню народові. І сьогодні, живучи у вільній
незалежній державі, ми з гордістю згадуємо Великого Кобзаря. Бо він убрав у
себе безсмертне дихання душі. Бо він такий великий і незбагненний, як
життєдайний дощ, як весняний вітер, як ясне сонце, як щедра рідна земля. З
минулого віку й до наших часів, а далі – у майбутнє, у нові віки.
